http://www.chitalnya.ru/

ЛИСТ У ПЛЯШЦІ

Вітрила хмар імлистих невеселих
Нестримно мчать в небесну далину.
У віщій тиші хвиль ледь чутний шерех
Передчуттям лоскоче теплий берег,
Хоч я той поклик дивний не збагну…

Піску долаю прибережні милі,
До пошти океану без жалю,
З розмаху, на останньому зусиллі
Пляшки листів все надсилаю в хвилі
З важливим повідомленням – «Люблю».

В думок імлистих штормовому вирі
Що виглядаю з хмарної імли?
У безвість линуть посилання щирі.
Ще мить – і розчинюся в хмар зневірі.
Аж раптом! Пляшку хвилі принесли…

Ні! Ще не знаю, що моя то пляшка
З штормами повернулася назад.
А серце в грудях б’ється, ніби пташка,
Й очам в негоду зрозуміти важко
Розмитий вирок «Вибув адресат».

Що ж, схоже, насміхається відверто
Жорстокий листоноша штормовий.
Знов пляшка в хвилях! Розкоркую вперто!
«Кохаю. Чом не пишеш?» Підпис… Стерто.
Та свято вірю – лист нарешті твій…




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 15.07.2013 13:24