http://www.chitalnya.ru/

Астральний дурман

Духмяний місяць в срібнім ореолі
Крізь ночі синь пантрує у вікно
Мій серця стук. А в трепетній сваволі
Дурман у присмерк п’янко, мов вино,
Квітуче манить шумовинням сну.

Ні-ні… Я цвіту піддалась не зразу,
Лиш серце шаленіло у стрибках.
Та все ж астральний вимір млістю часу
В дурманом наполоханих казках
До злету змусив сутність неземну.

Зірок пекучих дорогі коралі
Сховала ніч у тишу шелестку…
Двійник чи я в магічному астралі
В дурману чарівничому вінку?
Летким чуттів безумством не збагну.

Бо полонив останні сплески волі
Духмяний місяць в срібнім ореолі.




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 17.07.2013 14:33