chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Син України

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Заспаний безмір, омитий росою,
В колосі жовтім поля,
Птахом світання говорить зі мною…
Як же люблю тебе я!
Ти – моя гордість, натхнення і сила
Хлібний родючий мій край.
Ти – моя ліра і творчості крила,
Рідний Херсонський розмай!
Села втонули у зелені саду,
Соняхи, ніби зірки,
Заполонили городи й леваду,
Де розляглись огірки.
Мальви вітають сусідів привітно,
Терпко буяє полин,
Небом квітують волошки тендітно
Посеред маку краплин.
Манить лоза соковитим бурштином,
Терен намистом чорнить,
Пасма шпориш закуйовдив під тином…
Як же це все не любить?!
Може й не все, як хотілося, склалось,
Та не зроню я сльозин…
Бо найдорожче у світі дісталось –
Неньки Вкраїни я син!



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 247
Опубліковано: 21.07.2013 10:21





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи