chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Хризантеми

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Затихає життя. В листопадних палатах
Осінь тче гобелен жовтопалим вогнем.
А в садочку моїм у розбещених шатах
Водить свій карнавал кущ п’янкий хризантем.
Безсоромно суцвіть випинаючи вроду,
Він сміється потай із безликих хмарин...
Ніби сонце палає в промоклу негоду
І гойдає в танку золотих балерин.
Скоро принда мине – озимкує світанок,
Розвінчає красу норовистий скипень.
В крижані ланцюги він богинь, наче бранок,
Закує без жалю, як знебарвиться день.
Та це буде колись. Тож милуюсь я нині
Злотокудрим гульвісою – дивним кущем...
Той хитає між сну вогневищем гордині
В такт осінній журбі, що струмує дощем.



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 772
Опубліковано: 21.07.2013 10:33





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи