http://www.chitalnya.ru/

Зорепадами...

Пробираюся поміж втратами
Зорепадами…
Зорепадами.

Очі повні сліз? Ні, засвідчую –
Повні відчаю…
Повні відчаю.

Марю, світ щоб мій з часу дальністю
Став реальністю…
Став реальністю.

Стугонить у ніч думка зболено:
– Не дозволено…
Не дозволено!

Йду. Розшукую між абсурду літ
Паралельний світ…
Паралельний світ

Знаю, страхи всі зникнуть, зведені,
На перетині…
На перетині.

Швидше! Підтюпцем, ще не скорена!
Нічка зоряна.
Ох… і зоряна…





Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 23.07.2013 15:02