http://www.chitalnya.ru/

Жита лоскочуть вусами хмаринки

Жита́ лоскочуть вусами хмаринки,
Хвилюючись промінним малахітом.
Стежина зашарілася розквітом…
На конюшині пломенять хустинки.

В вінку гніздовім між розливів спеки,
Гойдається напівсуха тополя.
До неї із волошкового поля,
Неспішно опускаються лелеки.

Змагається із жайворами в співі,
Булькатий коник в зелені бур’янній...
Я падаю і розтаю в духмяній
Тарпана степового літній гриві.



Автор: Олег Корнієнко
Рубрика твору: Лірика пейзажна
Опубліковано: 24.07.2013 07:05