chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Заздрісним брехунам

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Звивались язики вогню,
Здіймалось полум’я все вище,
Штовхаючи до прірви ближче
Стражденну душеньку мою.
Поклепом скутий до стовпця,
В небес молив усім пощади,
Чиї згубили мене зради,
Єством чекаючи кінця.
- Огню! Спаліть бунтівника! -
Юрба викрикувала гасло,
Додаючи брехливе масло
Із заздрісного нічника.
Тваринна ненависть в очах,
До іншодумства нетерпимість,
Пиха, розпуста… Просто мстивість…
Й той самий животинний страх.
Вже відчував пекельний щем,
Гукнув убивцям на послідок:
- Пробачте любі! Бог он свідок,
Що повернусь назад дощем!

Лукаві вмию ваші лиця
Від пут гріховної золи,
Щоб ви з достоїнством жили…
А не брехали мов лисиця,
На тих, хто паше як воли!»



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 706
Опубліковано: 24.07.2013 07:26





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи