http://www.chitalnya.ru/

Зітхає осінь перелітним стоном

Зітхає осінь перелітним стоном.
Загубленого літечка їй жаль.
Імли вдягнувши траурну вуаль,
Слізьми мокви збиткує над затоном.

Принишклий клен без пафосних плахіть,
Що вітер обернув на бронзу й сміття,
В мольбі простяг до берізоньки віття,
Рятуючись від сльотяних жахіть.

Мов човники, під тихий бережок
Прибилися верби тонкі листочки.
Маслини розбурштинили сорочки,
Зимі торішній платячи боржок.

Озимина малям пробилась в світ.
Наївно озирається довкола…
Між хмар ще промениться пісня квола –
Загубленого літечка відсвіт.




Автор: Олег Корнієнко
Рубрика твору: Лірика пейзажна
Опубліковано: 28.07.2013 08:31