http://www.chitalnya.ru/

Претензія на осінь

Вхолола спека. Тихо на плечі,
Котом муркоче вересень підпалий.
Листок, вже не живий, ще не опалий.
І посвист крил… Але, ще не ключі.
Сталистий натяк на свинцевість хмар,
Короткий дощ, як задум на протяжність.
Сопіння вітру, так, ще не куражність,
Поміж бур’яну висохлих примар.
Із лона мушлі визирнув горіх,
Пливе в нічному небі літній спогад.
Розсвіт туманно припускає здогад,
Що осінь вже ступає на поріг.



Автор: Олег Корнієнко
Рубрика твору: Лірика пейзажна
Опубліковано: 29.07.2013 09:38