chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Захмарило...

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Захмарило, і неба вишина
Наповнилась летючою водою.
Моя ж вода текучістю простою
Убрід все манить досягнути дна.

Туманна плинність хмар, як і думок,
Відбитком миті борсається в хвилях,
Згубивши сенс в затрачених зусиллях
Закрити дике серце на замок.

Женуть імлисту череду вітри,
Ген аж за обрій у краї незнані,
А сонце коливається в тумані
Й жаринки в воду струшує згори.

Збагнути неможливо в поєднанні
Той стан води леткий, як стан душі.
Зібралась сумувати я в вірші…
І вийшло б, та… розтанула в тумані.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 204
Опубліковано: 29.07.2013 09:58





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи