chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Ти плачеш тихо у кутку...

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Ти плачеш тихо у кутку і просиш Бога,
Щоб не верталася сюди моя дорога.
І мокра оченят блакить Надійки-доні…
Сьогодні радість і любов тут в забороні.
Ще вчора ми були сім’я… Я – оступився.
Помстилась ти… Не раз, не два…І я завівся.
Гіркої зради чорний крук розправив крила,
Замлілі вмерхли почуття. А знов… не сила.
Війна безглузда із образ, була невпинна.
Слова скінчились – розійшлись… Та в чому ж винна,
Донька, що дивиться на нас і тягне руки?
Нащо кровиночці малій сирітські муки?!
Як, в оченята голубі, тепер дивитись?!?!
Не можу! Краще вже мені у них втопитись.



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 110
Опубліковано: 30.07.2013 12:58





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи