chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Зайці Скіфії

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Мільйони - вас. Нас тьми і тьми і тьми,
Від Запоріжжя й аж до Крима!
Так, зайці - ми! Так, пострибайці - ми!
З роскосими й великими очима!

Для вас – поля, для нас обіду час:
Тум морква, кавуни, п’янкі укропи.
З’їмо усе! А прийде слушний час –
Дістанемось Європи!

Віки, віки саджали ви город,
Дбайливо доглядаючи рослини,
Зжерем усе! І далі у поход
До Лісабону та Месини!

Століттями збирали ви врожай,
Ми ж послід вносили, мов перли!
Як попрохали: – Й нам шматочок дай.
Рушниць направили ви жерли!

Ось – час настав. Вже каркає біда,
Орда зайців чекать не може.
Ніч налетить не буде і сліда,
Від ваших буряків! А може…

О, люд дурний! Доки ще ти не влип,
І запихаєшся харчами
Спинись! Бо станеш як отой Едіп,
Чи Сфінкс, що завива ночами.

Тож знайте – ми віднині вороги!
Самі гнояку вносьте аж до Крима!
Задарма не піднімуть і ноги –
Зайці з роскосими очима!

Пробіжимось городом як той гун!
За ніч устигне й сад обшарить,
Бійців вухатих злий табун…
І ріпу будете ви жарить!

Тож схаменись, товстий жадобний люд!
На трапезу добра і миру
Нас запроси. Ми у траві! Ми тут!..
Пробач Сашко. Пробач гіганте Блок,
Що потривожив твою ліру.



Рубрика твору: Байки
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 180
Опубліковано: 02.08.2013 10:13





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи