|
Абетка
Антилопу в зоопарку
Вперше бачив наш Арсен,
Їй трави й води у збанку
Вдвох приніс із дідусем.
Богданко навчивсь читати,
Бо у нього брат – школяр,
Й хоче, щоб ведмедик Мишко
Научивсь читать «Буквар».
Ванілін додала мама
До вершків і до муки,
Й цукру зважила сто грамів –
Будуть добрі пиріжки.
Галка осідлала гілку
На грабку поміж алей,
З сумки витягла сопілку,
Щоб співать, як соловей.
Ґава хатку збудувала
Для маленьких ґавенят,
Їм сорочки позшивала
Й ґудзики пришила вряд.
Дощик бризнув дуже швидко
На будинки, на дахи,
Раді дощику дерева
І маленькі дітлахи.
Ельф був легкий і відважний
І шукав нових пригод,
Впав із квітки та одразу
Призабув цей епізод.
Євангеліє Євгенко,
Як завжди, в обід відкрив.
Прочитав там про Ісуса,
Як Він всіх любити вчив.
Жарко жабі теплим літом,
А тому всі ночі й дні
Не на сонці, а в болоті
Десь сховалася на дні.
Завірюха, завірюха –
Снігом сиплеться зима.
Замела село по вуха
І в заметі спочива.
(И) Нині з цифрами цікаву
Батько Петрику купив
Книгу гарну та яскраву,
Й рахувати сина вчив.
Іра з мамою іриси
Посадила під вікном,
І жоржини, і меліси –
Буде гарно в них кругом.
Ївга з мамою і татом
Лісом йде, шука гриби.
Їжачка зустріли – шпарко
Заховався за дуби.
Йосип йогою займався,
Впав і руку травмував.
Довго-довго татко йодом
Свого «йога» лікував.
Котик бавився клубочком
У бабусі під столом.
Потім в теплому куточку
Задрімав солодким сном.
Лан веселий колоситься,
Жайвір в небі золотім,
Виросла туга пшениця,
Синьо-синьо льон зацвів.
Ми знайшли Мадрид на карті,
І Маямі, і Москву,
Люблю подорож, матросом
В мандри морем попливу.
Наш Назарко дивний хлопець,
З ночі довго не засне.
Вранці – їхати в садочок,
Плаче: «Не будіть мене!».
Огірки хрумкі і пишні,
Тато Олі привозив,
Помідори, стиглі вишні –
Повно в літа всяких див.
По алеї ходить сонце,
Сіє промінь по току,
Гріє хату і віконце,
Тихе поле і ріку.
Ранок радістю іскриться,
Гріє сонечком діток.
І Русланці вже не спиться,
Поспішає на урок.
Сон прийшов до мене в хату,
Ніч накрила все кругом,
Шепче мама: «Треба спати,
Спить і вечір за селом».
Таня любить танцювати,
Кожен день, коли є час.
І колись-таки станцює
Гарне танго і для нас.
Україна моя рідна:
Ріки, луки і поля.
Українкою зовуся,
Це – моя свята земля!
Флягу мама відшукала
І старий-старий футляр.
Колекціонує татко
Вже віддавна антиквар.
Хмара сонечко закрила,
Хмурить очі, кида град,
Простягає чорні крила
На садок і виноград.
Цока вітер: ти не бійся!
Ніч мандрує по парку,
Принесу тобі цукерку,
Лиш скажи мені яку.
Чапля сіра біля річки
Ніжки замочила,
Й купувати черевички
Зразу полетіла.
Шубку, шапку, рукавички,
Чобітки і санки
Ми купили для сестрички
Дівчинки Оксанки.
Щученятко від чорнила –
На щоках і над чолом.
Щука довго милом мила
Й витирала рушником.
(Ь)Тінь біжить від хмар осінніх,
Синь закрила все навкруг.
Не боюся я негоди,
Поряд завжди вірний друг.
Юра вчиться малювати,
Юку, юрту, темний ліс.
Він художником, як тато,
Буде, хай би лиш підріс.
Я гуляю у садочку,
Ягідку смачну знайду,
Під парканом, у куточку –
І у кошик покладу.
|
Версія для друку
