Магія гіпнозу |
![]() Ловлю комашок, їм траву. Тут повно ряски… Скрізь моква. Ну просто рай! Кум-кум, ква-ква! Світанок! Снідати пора! Рій комарів вгорі! Ура! На язичок, рідненькі, йдіть. Та щось ледь чутно шелестить Між гірчаку та череди… І знаю, що пора втекти, Та нащось обертаюсь я Й дивлюсь. Погибель там моя – Ці ОЧІ, лихо осяйне… Чомусь приваблюють мене. Затерпли лапки й голова, Та треба йти до них – ква-ква… Розлився тілом дивний страх, Я розчиняюсь в цих ОЧАХ. Стрибнути вбік – є час втекти! Але не можна… треба йти… Яка ж солодка дивна млість… Ця паща зараз мене з’їсть!!! – Злякалась?.. – вужик позіхнув. Він щойно жабу проковтнув. Автор: Тетяна Чорновіл Рубрика твору: Жартівливі вірші Опубліковано: 06.08.2013 12:15 |