chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Плюшевий Ведмедик

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Вона… така ласкава, добра, мила…
Було в ній щось тендітне, неземне.
Та надто якось… плюшево любила,
До серця пригортаючи мене.

– Ти тільки мій Ведмедик, – шепотіла
У сплеску найніжніших почуттів,
І кожен клаптик плюшевого тіла
Враз вирватись на волю захотів.

У мене ж тирса в голові на лихо,
Тому й не розумів простих речей.
– Я власність не твоя, – промовив тихо,
Вниз опустивши ґудзики очей.

Лиш її серце стугоніло в тиші
У страху від моїх бездумних слів.
Пішла десь вдаль. А я на роздоріжжі
Лишився в смутку плюшевих жалів.

Хоч вільний, та без неї вклякла сіро
Важка й тягуча часу течія.
– Вернись, прошу! Розвій мою зневіру.
Я твій, єдина Власнице моя…



Рубрика твору: Драми у віршах
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 225
Опубліковано: 11.08.2013 23:28





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Іванна Байда   [baidaiv]   Додано 14.08.2013 в 01:09   Рецензія: позитивна

Дуже гарна і хвилююча поезія.





 
Тетяна Чорновіл   Додано 14.08.2013 в 18:23

Дякую! Рада, що сподобалась! Буває, спам"ятаємось, коли втратили...



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи