Сон нічного озера

Відлуння пахощів медунки
В цикад сюрчанні розчинилось,
А ніч за тіней обладунки
Ховає те, що ще не снилось.

У сяйві місячної ласки
Ясніє берег чередою,
Спить озеро в серпанках ряски,
Зітхає темною водою.

Принишкла ніч між осокою,
На жаб лиш шикає сердито,
Світанку звабою п’янкою
Боїться озеро збудити.

Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 296
Опубліковано: 14.08.2013 11:31

Переглянути профіль автора

Рецензії

Іванна Байда [baidaiv] Додано 14.08.2013 в 19:41 Рецензія: позитивна

Аж хочеться скупатися у Вашому озері! Ну і ще з'їсти шашлик серед такої красоти!)))

Тетяна Чорновіл Додано 14.08.2013 в 19:53

В тому селі, де я народилася було озерце. Зовсім малесеньке, як тепер пригадую. У старому річищі Росі. Мабуть тому дуже люблю озера, згадуючи своє, біля якого часто гралася... Сама живу зараз біля Дніпра. А до озер навертає...
Дякую Вам! )) Також колись переїла тих шашликів!!! На берегах річок, озер і просто в лісі!!!!

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи