chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Лагідні цілунки літа

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Сяйнуло сонцем літо на світанні,
Розніжилось у променях краси,
Цілунки свої лагідні останні
Знайшло в холодних крапельках роси
Й само замилувалось дивиною.

Мов зайчик сонячний, роси відлуння кожне
У перестигле скапує зело,
Та десь взялося відчуття тривожне
Тягучого туманного «пройшло»
І вдалеч кличе піснею сумною.

Росою впившись серед трав духмяних,
Сюрчить прощальну коник-стрибунець,
А літо в райських яблучках рум’яних
Дивується: – Хіба це вже кінець?
– Кінець… – зітхає осінь десь луною.



Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 241
Опубліковано: 22.08.2013 10:50





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Іванна Байда   [baidaiv]   Додано 22.08.2013 в 11:30   Рецензія: позитивна

Гарний вірш! Так жаль, що літо відходить! (((!





 
Тетяна Чорновіл   Додано 22.08.2013 в 12:46

Дякую! )) Справді, жаль... Та то смуток міжсезоння! Осінь також надзвичайна пора року! Скоро втішить нас своїм золотом! ))



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи