chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Візьмуся малювати я картину...

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


«–Осінь вже прийшла! – шепнув мені на вухо вітер, підкравшись до подушки моєї.
Щоб холодний вихор ароматом напоїти, знову розкрилися пізньої осені квіти.
Ось примха знавця! На квітку без аромату пурхнув метелик.
І восени тріпочеться цьому метелику: п'є квапливо з хризантеми росу.»
Чжин Хонгджун, китайський художник


Візьмуся малювати я картину.
Не пензлем на полотнах, а словами
Про хмарну млу, мов осені хустину,
Що вогкий сум ятрить над головами…
А з ним зітхнуть із дощового неба
Повівом вітру дум прадавніх злети:
– Коли метелика створити треба,
То значить мусиш стати ним, поете!
Враз сад квітучий барвами заграє,
І час розтане на краси відмітці,
Бо я вже – небо сонячне безкрає,
Метелик ніжний, що в осінній квітці
Тамує сріблом рос мрійливу спрагу,
Криниці джерельце, що б’ється лунко…
Тобою стати з дна черпну відвагу,
Щоб уст моїх торкнутися в цілунку.
Вберусь у хризантем пахучі тіні
Й не осягну осінніми думками:
Чи твій цілунок в крилець тріпотінні,
Чи лиш картини легіт між рядками…




Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 213
Опубліковано: 31.08.2013 12:35





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи