chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

НІЧНЕ

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Я дивлюсь в сліпородість нічної полуди,
Де розхристаний вітер гуля по діброві.
Травоцвітом хмільним полонить мої груди,
Упованням зірниць явориться по крові.

Спраглі очі мої хочуть світла краплину.
Та розп’яли його на покосі стернища.
Межи протягів хмар місяць збудить долину,
Вовчих зорів на мить запаливши вогнища.

Зачаїться ріка в берегах, мов куріпки.
Очере́тяним серцем заб’ється лякливо.
Від тремтіння її на лататті очіпки
У заплаві німій затанцюють мрійливо.

І шукатиму я у пітьмі, до хрипіння,
Браму нового дня між розпливчастих замків...
В перших схлипах зорі, непроглядне каміння
Спорохніє на блиск росянистих уламків.



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 178
Опубліковано: 03.09.2013 10:27





© Copyright: Олег Корнієнко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 03.09.2013 в 10:30   Рецензія: позитивна

Красива тривожна поезія. Якщо перейти на напівтехнічний сленг.... образність зашкалює.





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи