chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Коли відбувся перший поцілунок.

[Петро Лумей]  Версія для друку


Ось так. Чи знали ми, що саме буде?
Але чи вірили що ми такі будем?
Чи чесно чи не чесно що помрем?
Таки не правду кажуть всюди
На певно ти здивуєшся тепер
Що не таким мене ти знала
ти моя доле, але впала
Душа моя. І встати? Не підем...
Про що це доленька белькоче,
Я сам не знав що ти така будеш...
Надіявся, але не смів питати,
Та ти сказала, що роби,
Роби лиш те що ти захочеш,
а я лиш раз поцілував бо я не знав,
що ти цього хотіла, проте не зміг
спинитися, - а ти не захотіла,
чи може також не змогла
Пора , пора тоді вже пізня була,
і серце виривалось із грудей
І падав дощ. і ти уся тремтіла, і я...
Пора . пора уже тобі сказати.
що ми не будем вічно так плисти
,ми кораблі, а навкруги всі люди
як рифи, й скали камяні....
та серце каже що те слово
що народилось у мені,
воно ще яре, і воно ще не готове,
на те щоби промовити тобі
але про що, про що це я говорю,
бо ти щось дала,
я мов тону у вині....
поправді, я уже на дні.
Прийшли вони, ті дні тяжкі,
Вони...вони....вони...



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 152
Опубліковано: 11.09.2013 23:53





© Copyright: Петро Лумей



 
Рецензії


Віктор Насипаний   [nasvictor]   Додано 12.09.2013 в 19:55   Рецензія: позитивна

Непогано. Досить непогано! Безумовно плюсую. Щасти!





 
Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 12.09.2013 в 12:26   Рецензія: позитивна

Чудово!





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи