Сприйняття осені
У вирій журавлинними ключами
А осінь з неба хмарної безодні
Розплакалась невтішними дощами.
В мелодії дощів ласкаві ноти
Тріпочуть ледь пожовклими листками,
Їх чорнобривці в спогадів марноти
Спивають запашними пелюстками.
Хоч низько хмари, ніби мають впасти,
Від сірих барв звільнивши небо синє,
І цинерарій марево сріблясте
Вплітає в душу відчуття осіннє,
Щось ніжно дощ шепоче з серцем в риму
З квіткового ласкавого розмаю…
За снами йду в мелодію незриму,
Осінню мить закохано сприймаю.
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 15.09.2013 14:18