chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Монолог з калюжі

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Пташки з піснями відлетіли в вирій,
Лишились тільки в мріях у кота.
Жовтіє листям осінь золота…
А я, мов хмарка, сірий.

Здається, крізь пориви вітру дужі
Злечу до хмар листком осіннім я.
Йде дощ… Вусата посмішка моя
Сіріє у калюжі.

Ступають лапи в непривітну сирість,
Хоч з неї мрію вибратись чимдуж.
А слідом хвіст волочиться, з калюж
Вбирає вогку сірість.

Куди бреду? В осінню теплу мрію!
Дощу зборовши доторки і страх!
Я просто мокрий кіт. І на вітрах
У сіру даль сірію…



Рубрика твору: Жартівливі вірші
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 511
Опубліковано: 28.09.2013 14:43





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи