http://www.chitalnya.ru/

Замріяне осіннє...

Листками осінь скапує потроху
На памороззю сріблену траву,
Натхненно стелить золотом дорогу,
Туманом сходить в казку дощову.

Хоч присмерком дорога вечоріє,
В віконну млу ще вигляну разок.
Де ти, моя щемка осіння мріє,
Згубилась серед росяних казок?

Клубиться хмаровиння пелехате
По вітряних шляхах небесних прощ.
Стук обережний чується до хати.
Питаю: – Хто? З кватирки шелест: – Дощ…




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 07.10.2013 22:14