http://www.chitalnya.ru/

Ноктюрн з ліхтарем

Місяць зір золотистих гарем
Розгубив десь у хмарнім серпанку.
Ніч шукає їх безперестанку,
В темінь хлипаючи ліхтарем.
Ні, нема… Клени зверхністю крон
Гублять листя своє в шелестінні
Та снують наполохані тіні
Галасливої зграї ворон,

Мов стривожених вісників лиха.

Це не дійсність страшна й не кошмар,
А безсонного смутку марноти,
Чи осіннього відчаю ноти
Поміж каркання страхів-примар.
Йди в чекання моє навпрошки
Крізь захмарену зоряність неба,
Поспішай у мій сон, бо без тебе
Рвуться в безвість осінні листки

І ліхтар в темінь хлипає стиха.



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 15.10.2013 08:52