http://www.chitalnya.ru/

Жовтневий кінь

Шепочуть краплі мжички у діжі,
Зриваючись з покрівлі монотонно.
Гладінь тріпоче апатично-сонно,
Півтоном шоколадної іржі.

В наплакану вдивляється імлу
Хатина із підмоченим подолом.
Вклоняючись шафранним ореолом,
Горіх замерзло шкряботить по склу.

Глевкою плоттю рівчакових вен,
Струмить печалі нищівна трутина.
Дороги бруд втаїла скатертина
Акації повержених знамен.

А попід яром, де бур’ян зачах,
Загривком розкуйовдивши берізку,
Жовтневий кінь гуляє у підліску,
З осінньою зажурою в очах.



Автор: Олег Корнієнко
Рубрика твору: Лірика пейзажна
Опубліковано: 19.10.2013 23:14