http://www.chitalnya.ru/

Осінній аліссіум

Крізь досвіткові холоди,
У хмарне небо непривітне
Згубив аліссіум меди,
Та, все ж, так само ніжно квітне,
Заславши осені сліди.

Опалі вплутались листки
В стебелець міць несамовиту,
Морозні вітер рве чутки,
А в кетягах тремкого цвіту
Нуртують ласку пелюстки.

Ні-ні, то не сріблить зима
Сніжок, журитись не потрібно –.
Суцвіттям літа жартома
Аліссіум біліє дрібно.
Та пахощів уже нема…



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика пейзажна
Опубліковано: 23.10.2013 16:44