http://www.chitalnya.ru/

Самогубство

(або роздуми на підвіконні шостого поверху)

Життя скінчило свій безглуздий біг,
Один лиш крок лишився до безодні!
Кровиною обійме душу сніг,
Сконає все тут, зараз і сьогодні!

Бувай, жорстокий, дурнуватий Світ!
Під’їздні бабці, що робили вроки!
…от блін, забув квартальний здати звіт!
А чи синок повчив свої уроки..?

Про що я?! …Так, уник мене Талан!
Не мав уваги від чарівних юнок!
… у ванні знову протікає кран…
За світло в червні не сплатив рахунок.

А ви, Надія, Віра?! Ти, Любов!
Ігнорували чом мої стенання?!
… то що за ґвалт між нових забудов?
… не поладнав у прасці замикання.

А ти, Планидо, чом завжди в журбі,
Від мене вернеш несміяну пичку?
…Ой, зачекай! Оце так на тобі:
Кумець не повернув мені позичку!!!
Ти ба, ще б трохи й відвертівся гад..!

- Коханий, ти якої там холери,
Вчинив на підвіконні маскарад?!
Закрий вікно, бо відпадуть шпалери!!!


Автор: Олег Корнієнко
Рубрика твору: Іронічні вірші
Опубліковано: 29.10.2013 01:19