Дощить... |
![]() І суне в радість навпрошки, Бо на півлітру грошей стало За вчора зібрані пляшки. Закуску матиму мороку Знайти в сміттєвому бачку. Цвілий хлібець! Ого! Нівроку! Все ж маю їжу хоч яку! Несу скарби свої нехитрі В нудне “кудись” проміж дощем, В такт кроків булькає в півлітрі Чи то шмурдяк, чи серця щем… Дощить. Знайти ще риму мушу На дивний вислів “мрій міраж”. Ці рими рвуть, буває, душу В осінню пору, що аж-аж! Згинь! Пропади, ласкава мріє! Навіщо зринула в думках?! Дощить. Півлітра душу гріє І сліз не видно на щоках. Автор: Тетяна Чорновіл Рубрика твору: Драми у віршах Опубліковано: 04.11.2013 13:39 |