http://www.chitalnya.ru/

Не плач дощами, осене печальна

Не плач дощами, осене печальна,
Туманом не стелись у спориші,
Дзвенить краплин мелодія прощальна
Й морозцем здогад щулиться в душі,
Що скоро… скоро вже тобі в дорогу.

Хоч час ще твій, лиш місяць у зневірі
Тепла шукає в хмарній мокроті
Та листопад у вітряному вирі
Рве так невтішно струни золоті
І в безвість листям скапує потроху.

Не йди ще… Клена доторкнися хмарно,
Що вслід листи шле, сповнені жалю.
То дощ мрячить, я не сумую марно,
Лиш мимоволі вслід тобі ступлю
В туманів тихих трепетну знемогу.



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 05.11.2013 16:22