http://www.chitalnya.ru/

У світ вітрів

Як сонце в хмар імлисту пелерину
Вплітає перші ніжні промінці,
Йду в світ вітрів і ніжності краплину,
Знаменням дивини несу в руці,
Мов мить тепла осінню швидкоплинну.

Ступаю ген за обрій, далі й далі,
Туди, де рвуться з прив’язі вітри
Услід мені, а спроби їх невдалі
Чатує небо сторожко згори,
Відбившись у краплинному кришталі.

Морозить страх у вітрянім полоні,
Та знаю, що відступить хмарна мла
Й розтане в ноші трепетному лоні!
Тримай мій дар. Насилу донесла…
Ще є і є, хоч повні вщерть долоні.



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 10.11.2013 13:33