chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Ноктюрн у ковтку амаретто

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Ятрить імли лункої темнота
Осінню ледь відчутну прохолоду
Крізь тиші сум, де теплим стресом льоду
У мрійних снів тягучу насолоду
Так манить амаретто мить густа.

Тут кожен часу збовтаний виток
Смакує в пізнім зіллі ніч туманна,
Від чарів амаретто трохи п’яна.
Не спинить сходу сонячна омана!
Під дикий танець тіней… Ще ковток!

Не ясно їй, за покликом яким
Так зашарілись хмаровиння дальні,
Між трав сипнувши краплі рос криштальні,
Та хмелем амаретто сни мигдальні
Дивують все ще присмаком гірким.

У снах мигдальних загубивши глузд,
Удасться спохватитися не зразу
Від амаретто дивного екстазу.
Як знати… чи ковток хмільного часу,
Чи просто п’яна ніч стікає з уст.




Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 239
Опубліковано: 16.11.2013 11:34





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи