http://www.chitalnya.ru/

Згуба бурштинова

Тону! Тону! О Господи! Тону…
В субстанції, що поглинає в’язко.
Була ж на волі, та за мить одну
Потрапила в тенет магічну казку.
Бездумно чи за покликом душі
Летіла на живиці аромати?
Не знаю. Та бурштину міражі
Углиб зуміли лагідно спіймати.
Сказати б щось, та нащо ті слова
В бездонному відлунні саркофагу,
Як обертом у млості голова
Й тягуче ніжне відчуття без страху
Крізь сон чи може небуття пітьму
Так тепло кожну сповнює клітину…

Хіба я знаю, втрапила чому
В очей знемогу кольору бурштину.



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 20.11.2013 14:28