http://www.chitalnya.ru/

Свято поета

“Ти чуєш, як жалібно кобза гуде,
Аж стогін з грудей вириває…”
Григорій Чупринка «Моя кобза».
Присвята до Дня Народження поета, революціонера і вічного бунтаря
27 листопада 1879р.

– Поете, ти чуєш, як кобза гуде,
Як стогне з минувшини стиха?
Чи можеш згадати, впустив її де
З руки в час кривавого лиха?

Як кінь твій спіткнувся у смертнім бою?
Чи в мить бунтівної відваги?
– Ні, кат мене стратив! А кобзу свою
Я вам заповів до звитяги.

– Ти в вись неземну метеором злетів,
У вічність Господнього Раю!
– Я раю земного всім людям хотів
В щасливому вільному краю!

За мною у споминів болісний час
Не лийте, прошу, сліз невтішних
На Святі Поета чекаю я вас
У Храмі пісень своїх ніжних.




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика історична
Опубліковано: 26.11.2013 22:43