chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Монолог біля майже пустої пляшки

[Іванна Байда]  Версія для друку


Що сьогодні у нас? Понеділок?
Чи вівторок? Чи вже середа?
Скільки в пляшці лишилось? Грам сорок?
Й де з графіна поділась вода?
Вчора «квасили» з кумом весь вечір.
Тай чого ж бо не пить, пляшка ж є.
Він мені щось про жінку, малечу,
Я йому, як завжди, про своє.
Добре куму, його хтось чекає,
Хоч посварить, та ляже під бік,
Поцілує, вночі пригортає,
Чистий, ситий завжди чоловік.
Я ж…Ой Боже, у чім же провина,
Що десятий вже рік, як один.
У Мілані моя «половина»,
Там і донька тепер, там і син.
Як же тяжко. Ну де ж моя доля?
Я кохав до бестями її,
Взяв корову, свиню, трохи поля,
Щоб підняти добробут сім’ї.
Та «зелені» замилили очі,
На зарібок пішла за кордон,
А тепер вже й приїхать не хоче…
Може, щастя було лише сон.
Ну для чого велика ця хата,
Це подвір’я і автомобіль?..
Вже і діти забули про тата,
Лиш у грудях залишився біль.
От вже й ніч біля дому повисла,
Зір, як дір у старому рядні,
Знов думок нелегке коромисло
Не дає відпочити мені.
Скільки в пляшці лишилось? Грам сорок.
Треба збігать, купити нову.
Кум в суботу прийде, не в вівторок.
Ну нічого, якось проживу.
Що ж бо, дзеркало, будем з тобою,
Вип’єм, друже, за нас без вагань.
І залиєм горілку журбою
З попелища гірких сподівань.



Рубрика твору: Драми у віршах
Рейтинг роботи: 8
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 252
Опубліковано: 03.01.2014 17:55





© Copyright: Іванна Байда



 
Рецензії


Віктор Насипаний   [nasvictor]   Додано 08.01.2014 в 16:57   Рецензія: нейтральна

Не завжди історії такі драматичні. Хоч без диму вогню не буває. Знаю й інші приклади.





 
Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 05.01.2014 в 10:50   Рецензія: позитивна

Зачепив Ваш вірш за душу. Тут подвійна драма.
До п"яної теми я також часто звертаюсь. Шкода тих нещасних. Багато можна говорити.
А заробітчанство... Не так давно виник драматизм, пов"язаний з ним. Болюче... Ви вдало розкрили обидві теми.





 
Іванна Байда   Додано 08.01.2014 в 14:36

Дуже багато жінок повиїжджало за кордон, а чоловіки спиваються. У нашому містечку таких декілька. І жаль, що в суспільстві часто, тільки жертвуючи сімейним життям, можна заробити дітям на безбідне існування. Тільки от питання, чи на краще життя?



 
Тетяна Чорновіл   Додано 08.01.2014 в 15:17

Дітей ніхто не запитує, чи вартий комп і дорогі шмотки сімейного затишку з мамою і татом!
Та й не тільки ради дітей їдуть. Знаю одне подружжя. Вона, передпенсійного віку поїхала в Італію, мов, заробляти синові з невісткою на безбідне життя. Чоловік її не спився, а вже через місяць записався в місцевий клуб знайомств, ходить "підтанцьовує" то з однією партнершею, то з іншою. Про ту, що в Італії, не знаю, та сім"ї нема! Отакий крах сімейний. Краще життя! А сину з невісткою що! Присилає мати гроші, то й хай! То її вибір! Якби не поїхала, усі обійшлися б! Сумно! Щось у мене є на цю тему. Здається "Посмішка по скайпу" в розділі "Драми в віршах". Вірш від імені дитини, якраз.



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи