http://www.chitalnya.ru/

Зима дощами...

Холодними вологими ночами,
Не дочекавшись крижаної стужі,
Зима невтішно схлипує дощами
У повні неба хмарного калюжі.

Чи кава, чи то ніч у смутку неба
Зими плачі довершує ковтками.
Ще чашку ночі, зимо? Сліз не треба!
Хіба світанку з хмарними вершками.

Крайнеба, мов дощу стібками шите,
На денці чашки відчуття напою.
Чи вдасться сном до ранку осушити
Цю темну ніч з зимовою журбою…



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 08.01.2014 12:24