chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Співчуття

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Її зустрів у днини на краю.
Вона стояла тиха й одинока:
Срібляста шкіра, смутку поволока
У зорах, що губилися в гаю.

Рукою обійняв тендітний стан.
Вона здригнулась, та… не відступила.
Я запитав: - «Кого шукаєш мила,
В діброві поміж липових сутан?»

Мов подих вітерцю, сказала з болем:
- «Там клен стояв… допоки буревій…»
І сліз роса осипалася з вій
На соняхи, що мандрували полем.

Замовкнув я допомогти не в змозі…
Вона ж шептала в сяйну пектораль:
- «Він там! Я знаю!..»
Місяця кришталь,
Котив байдужо на нічному возі…




Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 157
Опубліковано: 31.01.2014 20:28





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи