chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Буги

[t novak]  Версія для друку


Буги. 2 «Б»

Не тре' було мене резурект. А раз так, то пизда вам. Усім!
Оговтався. Я знаходжусь однією ногою поблизу Верхобужа, а другою Холодцю, щоб не вступить. Між моїми тестикулами Міжбужжя. Між ними 100 км. Що ж, сів на шпагат. Тепер можу.
Я не стану вдаватись в подробиці, чому Буги. Це очевидно, інтрига. До того ж, наприклад, Буг це остання самостійна річ України. Це її цілком артерія. Вона третя по величині. Західний теж особливий. Це одна із єдиних річок України басейну Балтійського моря. Хто б міг подумать.
Я наділений певними здібностями. Піду по ним одночасно. Я починаю свій хіт.
З кого почать?
Еники-беники їли вареники.
Еники-беники, квас:
вийшов маленький Тарас.
Південний. Південний Буг, Бог (дав.-гр. Hypanis, крим. Aqsu, пол. Boh) — річка на південному заході України. Бере початок на Поділлі і впадає до Бузького лиману Чорного моря. Західний Буг (пол. Bug) - на заході України; на відміну від інших річок, починається не маленьким потічком з джерельця, а досить повноводним потоком з колодязя. У минулому відразу при витоку річки працював водяний млин, що означає, що води було досить, щоб крутити тяжкі млинові жорна. Три ітерації. Ну все, досить. Я не стану давать більше історії, я поки що скіп її. Мене цікавить наразі майбутнє. Архангели здатні його передбачать. На основі в основному Презента Контініуса. Дві. Але буває і Імперфекта.
Перше місто, яке зустрічає нас це відразу крупняк. Жирний карась. Обласний центр. Богдан Хмельницький. Населення в районі 264 587. Висота над рівнем моря 295 метрів. Мені це важливе. Це польотні характеристики. Тепер гешіхт.
Місто Хмельницький має майже 600-річну історію і веде свій родовід від невеличкого поселення Плоскирів або Плоскирівці. Дата заснування міста не відома, а от, що стосується першої згадки, то достовірно можна стверджувати про існування Плоскирова вже у першій половині XV ст. На той час Поділля стає ареною суперечки між литовськими князями та польським королівством, яка закінчилася на користь останніх. Частина Поділля, включаючи Побужжя, відійшла під владу Корони Польської. Польський король В. ІІ Ягайло в 1431 р. надає вірній шляхті привілеї на подільські володіння. Серед населених пунктів, що згадуються у документах королівської канцелярії від того року, знаходимо поселення під назвою Плоскирівці та відповідний до цього запис: 10 лютого 1431 року у місті Сопоті король Владислав ІІ Ягайло записав Янові Чанстуловському за 100 гривень право на володіння селами Голисин (нині село Олешин Хмельницького району) та Плоскирівці на річці Південний Буг у Летичівському повіті Подільської землі («… super villis Holissin et Ploskir о wcze super fluvio Boh iacentu in terra Podoliensi et districtum Latichoviensi sitas»).
Під час Визвольної війни українського народу у XVII ст. під проводом Б. Хмельницького Плоскирів та його околиці неодноразово опинялись в центрі протидії козацьких та польських військ. Містечко неодноразово переходило із рук у руки ворогуючих сторін, при цьому зазнавши великих руйнувань як від польських військ, так і від козацьких та повстанських загонів, в наслідок чого було повністю спустошене.
У 1672 році Плоскирів, як і все Поділля перейшло під владу Османської імперії. Плоскирів став центром окремої нації, що підпорядковувалася Меджибізькому санджаку Кам'янецького єйялету.
XVIII ст. На початку турки залишають Поділля. Плоскирів знову переходить до Польщі, і повертається у володіння Замойських. Плоскирівське староство виявилося повністю спустошеним, у зв'язку з чим Замойські переселяють сюди селян із польської Мазовії і мазурського Поозер'я. Так у Плоскирові та навколишніх селах з'явилися «мазури», нащадки яких склали основу католицького населення згаданих пунктів.
Згідно з переписом у 1789 році у Плоскирові було 184 дворів жидівських, 96 міщан тяглових та 126 бобилів і піших, прибуток з міста сягав 24138 злотих.
На початку XIX ст. була утворена Подільська губернія у складі Російської імперії і один з її повітів став називатися Проскурівським із центром у місті Проскурові. Саме в цьому імператорському указі про створення губернії вперше з'являється назва Проскурів. Спеціального указу про перейменування Плоскирова в Проскурів не знайдено. Мабуть помилка. Описка!
На зарі XX ст. місто ще було типово жидівським, що знайшло відбиття в творчості письменника І.Купріна («Поединок»), що проходив тут військову службу. Сухо, ніхт вар? Продовжуємо калейдоскоп.
Перед війною в місті працювала знімальна група під керівництвом класика українського кіно О. Довженка, яка знімала тут епізоди кінострічки «Щорс».
1941 року місто окупували німецькі війська, які здійснювали масові розстріли мешканців міста, однак з перших днів окупації і до останніх у місті активно діяли антифашистські підпільники. 1944 року війска 1-го Українского фронту під командуванням Маршала СРСР Г. Жукова звільнили місто від нацистських загарбників. Очевидцем визволення міста став англійський письменник Дж. Олдрідж, який того часу був закордонним військовим кореспондентом, у в своєму репортажі він передав враження від боїв за місто. Він живий і досі.
Відомі сини, що ще живі: Н. Валевська, А. Кашпіровський, О. Пономарьов, Ю. Руцький.
Національний склад м. Хмельницький за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року: 88,3% — українці, 7,9% — росіяни, 2,0% — поляки, 0,4% — білоруси, 0,3% — жиди.
Сайтсіїнги є. МакДоналдс у Хмельницькому хотіли відкрити ще тоді, коли міським головою був М. Приступа. Я його щойно вбив. Труп скинув у Буг, а голову, вибачте за тавтологію, голови зафутболив за горизонт. Але керівники McDonalds обрали для свого ресторану особливу ділянку — місце біля кінотеатру ім. Шевченка. Для будівництва було потрібно зруйнувати фонтани, які знаходяться праворуч від кінотеатру. Корпорація не отримала дозвіл на будівництво у зв'язку з тим, що сквер ім. Шевченка є природоохоронним об'єктом, і фонтани у тому числі. Правильно, природу треба охоронять, тут я погоджуюсь.
Хмельницький - місто-торгаш. Справа в тому, що саме тут розташований один з найбільших ринків Європи — хмельницький речовий ринок.
Хмельницький - місто-робітник. Так, трансформаторні підстанції різних модифікацій, що виробляються на ВАТ «Укрелектроапарат» постачаються більш, ніж у 30 країн світу; різнопланова продукція ДП «Новатор» знана, як в місті, так і в 15 країнах ближнього та дальнього зарубіжжя; майже 60% загальних обсягів виробництва ВАТ «АК Адвіс» є експортні поставки; попитом користується продукція ВАТ «Хмельницькзалізобетон» — 30% якої реалізується по всій Україні. З найкращої сторони в місті та за його межами зарекомендувала себе продукція підприємств харчової промисловості. Майже 30% загальних обсягів виробництва ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» експортується в країни СНД. Споживачі продукції з трейдяною маркою «Вершковий рай» задоволені якістю та ціновими показниками товару. Тут головне співвідношення. Майже 74% продукції ТзОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» експортується у 7 країн СНД. Дві сімки. Живе пиво ВАТ «Хмельницький обласний пивзавод» отримало високу оцінку від жителів та гостей нашого міста. Любителям поласувати добрениками у вигляді солодощів до снаги прийдеться плід праці ЗАТ «Педофіл». ЗАТ Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» таке виробляє.
Да, майже не забув. Аквапарк. Спорудити суперсучасний хмельницький аквапарк площею 25 тисяч кв. метрів планують протягом 3 років.
Я полишаю Південний і опиняюсь на Західному. Телепортуюсь. Перше місце, котре зустрічає нас Сасів. Це навіть не містечко - село. Населення 761. Висота над морем 272м. Приземлився. Я просто питки захотів. Поталанило. Доволі чиста ще вода - верхів'я. Напився. Ну що ж.

http://www.poetry.md/creation.php?id=27560

Новая Одесса. Население 12 410, 5м.
Федоровкой деревня была названа по имени первого осадчего - запорожского казака Федора. К 1739 называлось Алексеевское. Здесь было поселение русских староверов. Князь Миних оставил описание села, во время своего похода на Турцию в 1737 г. Российские войска остановились лагерем на месте современного села Троицкое, а на месте села Новая Одесса на карте Миниха было обозначено довольно большое село русских староверов, в котором уже было две церкви. Тогда основным занятием жителей этого края было земледелие (особенно разведение лошадей, крупного рогатого скота и овец), рыбалка в реках, охота на бобров и степных животных.
В 1739-1832 годах село официально называлось Федоровка.
После русско-турецкой войны 1768-74 годов здесь поселяются запорожцы и арнауты. По переписи 1787 в Федоровке этого времени было 56 поселенческих дворов и 166 человек мужского пола.
В 1785 году организуется Бугский егерский корпус, командующим которого был назначен М. Кутузов, в составе которого был и Бугский казачий полк. После войны 1796 казаки поселяются в селах и 1797 расформировываются. 1832 Федоровка была штабом полка 4 - й уланской дивизии, поэтому император приказал переименовать ее в Новую Одессу. Советских здесь любят. В боях под Березовкой в марте 1919 года отметился бронепоезд «Смерть Директории», на котором было много большевиков - новоодеситов. В августе 1920 года электрической секцией Губ совнархоза в селе была построена первая электростанция на 22 кВт. В ноябре того же года в Новую Одессу прибыл агитпароход «Крестьянин», который привез станки и различное оборудование для мастерской по ремонту сельскохозяйственного оборудования. Оборудовано театр, клуб, кинематограф и создана первая в районе библиотека. Большим событием в культурной жизни села было установление в 1926 первых радиоточек. С первых же дней советской власти организуется больница на 20 коек. И так до сих пор.
Wyszkуw. Ludność 27098, 95m.
Miasto po raz pierwszy wymieniony w 1203 pod Wyszkowo nazwy. Miasto znajduje się w pobliżu starożytnego szlaku handlowego i jego bliskość do rzeki i piękna natury stworzonej doskonałe warunki do powstawania osiedla. Oto kovbasylos długie.
Pod koniec XVIII początku XIX wiekumiasto było pod panowaniem Szwecji, Księstwa Warszawskiego, Krуlestwa Polskiego, imperium rosyjskiego, Prusy, ktуre w znacznym stopniu wpłynęły na architekturę i kulturę miasta.
Przed II wojną światową w pierwszej połowie 9000 ludności Vyshkuva Żydуw, a po wojnie nie było żadnego. 14 września 1997 roku odsłonięto pomnik Holocaustu w Vyshkuvi. Jest on wykonany z odtworzonych żydowskich nagrobkуw, ktуre zostały usunięte z witryny w 1939 przez niemieckich żołnierzy, ktуrzy używali ich jako płyty chodnikowe i budowania lokalnej siedziby gestapo. Wiele zdewastowane nagrobki zostały odzyskane i dołączone do pomnika.
Я не знаю ані польської, ані білоруської, але бачу, що щось не те. Я не винуватий це гугл перевів. Гугл транслатор. Ще слід модернізувать. Така абракадабра. Ісходніки дивись в додатках.
Це останній форпост був на Бузі. За ним річка поблизу Варшави впадає в Нарву. Згідно нових даних, ну як нових, у 1962 році в польській науці змінився порядок річки Нарва. До цього Нарва була притокою Західного Бугу, після — навпаки. Але ясно одне - трупи (при)пливуть у Балтійське море!
Саммарі. Довжина 772 км (в Україні 392 км)
Середньорічний стік 108 м3/с
Площа басейну 73500 км2
Николаев. Население 496 295 человек, 22 м.
Николаев был основан в 1789 году князем Г. Потёмкиным. Город получил своё название в память о победе, одержанной русскими войсками над турками— взятии турецкой крепости Очаков в день покровителя моряков святого Николая. Вначале он строился как кораблестроительная верфь. В XIX веке город стал центром кораблестроения на Чёрном море, а также центром управления Черноморским флотом. Во время губернаторства Б. фон Глазенапа, по его ходатайству высочайшим повелением в городе был открыт коммерческий порт для захода иностранных судов, а город — для приезда и жизни иностранцев. В связи с этим в городе были учреждены иностранные консульства. Всё это послужило толчком к преобразованию Николаева в большой торговый порт. Уже в конце XIX века Николаевский порт занимал третье место после Санкт-Петербурга и Одессы по объёму торговли с заграницей, а по экспорту зерна, поставщиками которого были степные губернии — первое место в стране.
С приходом Великой Отечественной Николаев был оккупирован. По крайней мере 3500 евреев было собрано на кладбище и уничтожено оккупантами. Действовало подполье. 1944 - Николаев был освобожден, в частности, благодаря действиям 68 моряков-десантников под командованием К. Ольшанского. Это был единственный случай в истории немецко-советской войны, когда все участники одной боевой операции были удостоены звания «Герой Советского Союза», большинство - посмертно.
После Второй мировой войны Николаев был одним из центров судостроения СССР с такими заводами, как: Черноморский судостроительный завод, завод имени 61 коммунара и завод «Океан». Одним из крупнейших предприятий города является «Николаевский глинозёмный завод», который производит глинозём — сырье для производства алюминия. Кроме тяжёлой промышленности, в городе развита пищевая промышленность — здесь расположены производитель соков «Сандора», производитель молочной продукции «Лакталис-Николаев», пивзавод «Янтарь». Предприятие «Нибулон» является одним из лидеров украинского аграрного рынка.
Экологические проблемы Николаева типичны для многих городов Украины: загрязнение водных объектов, атмосферы, подземных вод, качество питьевой воды, шум, управление отходами, сохранение биологического разнообразия на территории города.
Одной из самых острых проблем остаётся вопрос обращения с твёрдыми бытовыми отходами.
Демография.

1897 1926 1959 2001
украинцы 8,5% 29,9% 59,7% 72,7%
россияне 66,3% 44,6% 30,3% 23,1%
евреи 19,5% 20,8% 6,8% 0,5%
белорусы 0,2% 0,3% 1,0% 0,8%
болгары 0,1% 0,2% 0,6% 0,8%
поляки 2,8% 1,7%
немцы 0,9% 1,1% 0,1%
Я зачем даю эти дурацкие таблицы? Зачем выискиваю еврейский след? Потому что я следопыт. И вижу: капитально наследили. Еврейские следы, стало быть. Их не меньшинство, а большинство. Я люблю евреев, но не люблю когда они скрываются. Я рыбак по сути своей и люблю выводить всех на чистую воду. Это крупная рыба, щука. А что касается их как людей, их человеческих качеств, то они не унтер, а обенменши. Посмотрите, что они сделали. Это сверх раса. Арии своего рода. И прекратите спекуляции!
Уроженцы: Н. Трубач, О. Филимонов, М. Шнеерсон.
За городом Николаевым река превращается в Бужский лиман. Дальше Чёрное море. Дальше конец света, говаривал я. Трупы уже тут. Приплыли родные!
Саммари. Длина 806 км
Площадь бассейна 63 700 км2
Расход воды 160 м3/с
Они похожи. Они символы Украины. України! Моєї держави! Я чуть не заплакав. І я, я фюрер. Переходжу на державну. Я, я правитель. Так править! Так нах столицю!
Це пішла вже друга частина. Більш художня. Але недостатньо. Маю гріх.
Київ зустрічає мене без хліба і навіть солі. По ходу мене тут не чекали. Сюрпрайз! Все рівно не помогло. Я на Банковій. Я трішки знаю Київ. Колись тут просто учився. Проте тут не бував. Проте тут побувать не довелося. На ваш, нах, вибір.
Я вонна почати з гаранта. Цензура.
Килимом я розбив шибку на Грушевського і влетів у кабінет міністрів. Якраз йшло засідання. Слава богу, усі тут. Цензура.
На тій же вулиці: в Верховну Раду я попав через купол. Усіх кнопкодавів було добре видно з гори. Пару чоловік було відсутні і я взяв їх на замітку. Им не уйти от спортивной славы. Цензура.
Тепер по суті. Я б знищив Київ. Жидівське містечко. Жидів тільки шкода. Отже живіть поки. Канів зе кепітал. Я особисто правлю в Каневі. Це тепер і серце України і мозок. І, до речі, простата. Але інші органи влади у Києві: легені, печінка, нирки... Другорядні.
Я хоч і всесильний, але й я не можу все. Мені потрібні підлеглі. Виконавча влада. Причому сумлінні. Місцевих і громадян СНД я принципово не брав. Заангажовані по саме нікуди. Я найняв міжнародну команду порятунку. Туди увійшли колишні міністри представники таких країн, як Англія, Ірландія, Німеччина, Австрія, Швейцарія, Франція, США, Канада, Австралія, Південна Африка, Нова Зеландія, Мальта, Ізраїль, Японія, Корея, звісно південна. Наради я веду англійською, а вони її хоч знають. Це великий показник. Мене можуть спитати, а у скільки вони обходяться. 10 мільйонів гривень на рік кожен. Повірте, це значно дешевше ніж було. У них ще, правда, декілька заступників, теж із іноземців, але ці коштують менше. Кабмін почистили, і він відновив роботу. А от Верховну Раду я знищую метеоритом. Я злітав до нього і відхилив своєю гравітацією. Знаєте яким? Апофісом. Він не загрожує тепер Землі. Це не потрібний тепер придаток. Як апендицит. Кров жирна, її вже не відмить. Жодна клінінгова компанія - тільки порозвозить. До того ж це вісь зла. Ви б бачили скільки крокодилів звідти виповзло. Майже один до одного. Зоо перенаселені. Тепер без потреби. Не то, що я її скасував, просто перебрав на себе її функції. Я тепер законодавча влада. Менше означає краще. Я зменшив кількість інших її форм. Їх повинно бути мало, але ефективні.
Я колись грав в комп'ютер тому мені відомі такі поняття як тактика і стратегія.
Кацапам хабарі. За все. За газ. Він повинен бути дешевше ніж в Россії. І він таки буде. Братій народ. Не то я Леніна з мавзолею резурект. Хабарникам місцевим смерть. Я не жартую. Зарплати: тарифи і ставки збільшити в десятеро. Але це не межа. Це етап. Це в десятки рази збільшується внутрішній ринок. Як економісту за освітою мені подобається модель дорогої робочої сили. Мені подобаються багаті, а не бідні. І не треба мені про інфляцію. Вам аби не платить ні хера! До того ж вжиті запобіжні заходи. На худий кінець я алхімік. Я створю золото прямо з повітря. Їжу створю. І видовища можу. Я красавчик. Так що все в мене вийде по любому.
Діючих олігархів я вбив. Я просто мусив. Але потім воскресив. Ще О. Бендер казав, якщо в країні бродять грошові знаки, значить повинен бути той, у кого їх багато. Але хто? І як? Оце головне. Я, як архангел, володію даром гіпнозу. Я внушив їм, що бізнес потрібно вести чесно і достойно. Порядно, блядь! Стару пам'ять я зтер від гріха подалі. Іноді підтримувать соціальну ініціативу. Рази два-три на рік. Не менше. Але тільки тут, за кордоном тільки бізнес і відпочинок. Раза два-три. Не більше.
Судова влада теж чейнжд. Суддів старих на мило, нові. Суд апеляційний поки що брюссельський. В мене до сих пір в голові капуста. А верховний мій.
Плюсів інших безліч. Геополітичний вектор сам собою вирішується. Ніякого простору спільного тепер не треба. Ні ЄС, ні ЄЕП. Нехай самі до нас тепер приєднуються.
Я хочу покращення життя вже сьогодні. Це мої юніти. Я преферр сьогодні на сьогодні, а не так, ввечері - гроші, вранці - стільці, вранці - гроші, ввечері стільці, або завтра, або після завтра.
І все було аназер, вірніше еназе, через 6 (шість) місяців. Я мав результат вже через півроку. Який? Не такий. Несподіваний, але то інша історія. Головне, що я на коні. Мг-а-а-а-а!







Апендикс 1.
Брест. Население 327 435, 141м. Белоруссия.
Древнее название Бреста — Берестье. Город впервые упоминается в «Повести временных лет» под 1019 годом в связи с борьбой князя туровского и киевского Святополка Владимировича с его братом, в то время новгородским князем Ярославом Мудрым за великокняжеский киевский престол. Название происходит, скорее всего, от слова «берест» (вид вяза) или от «береста» (наружный слой коры берёзы). В 1863 году путешественником П. Шпилевским была записана легенда о происхождении названия Бреста, связанная с путешествием в княжество Литовское одного богатого купца со своими товарищами. Неожиданно дорогу обозу преградило болото, вокруг которого росло много берёз. Путники срубили деревья и по берёзовому настилу смогли пройти топь. Вышли они к острову, который был образован большой рекой и маленькой речкой, впадающей в неё. За то, что всё прошло удачно, купец решил отблагодарить языческого бога Велеса и построил на острове капище. Через некоторое время, возвращаясь из Литвы, где была удачная торговля, купец и его товарищи опять остановились у Велесова капища, построили избы и основали город, который назвали Берестье.
В XI веке Берестье было древнерусским торговым центром и крепостью на рубеже с польскими и литовскими владениями. Место, где размещалось древнее Берестье, находилось на пересечении двух древнейших торговых путей. Один из них шёл по Западному Бугу из Галицкой Руси и Волыни в Польшу, Прибалтику и Западную Европу, другой — по Мухавцу, Болоте, Пине, Припяти, Днепру и связывал Берестье с Киевом, Причерноморьем, Ближним Востоком. В XII веке в Берестье, в очередной раз оказавшемся завоёванным поляками, королём К. Справедливым был построен деревянный замок, укрепление для торговых караванов. В Берестье брали мыт (пошлину) за провоз товаров. В XIII ст. Берестейская земля, по-прежнему являвшаяся предметом соперничества между галицко-волынскими и польскими князьями, была под угрозой покорения монголо-татарами. В XIV ст. город подвергался нападению тевтонских рыцарей. Замок им взять не удалось, но город был разграблен и сожжён. В конце XIV века Берестье было торговым и ремесленным центром Великого княжества Литовского, население составляло около 2 тысяч жителей. Местные купцы вывозили в Западную Европу меха, кожи, лес, пеньку, зерно, ввозили соль, сукно, шёлк, бумагу и многое другое.
К концу XV века в Берестье насчитывалось уже более 5 тысяч жителей, 928 застроенных участков. Город не раз освобождался от уплаты налогов. В 1500 году город был разграблен войсками крымского хана М. I Герая.
В XVII ст. основан Брестский монетный двор, где в 1664—1666 годах чеканили мелкие медные монеты — солиды — с изображением «Погони» — герба Великого княжества Литовского. Во время Северной войны по договорённости с кюрфюстом саксонским и королём Речи Посполитой А. II Сильным русская армия в 1705 году вошла на территорию Белоруссии. В городе были созданы провиантские склады для снабжения русской армии. В 1706 году шведские войска, преследуя отступающую армию Петра I, заняли Брест-Литовск и разорили его.
Тут, получается, воевали такие экзотические войска, как шведские, наполеоновские войска. Тевтонский орден. Большой урон городу наносили и пожары: в 1802 году сгорело около 160 домов, в 1822 году — торговая часть города (150 лавок) и 70 жилых домов. Тем не менее по данным первой всероссийской переписи 1897 года, население города составляло 46 468 человек (25 509 женщин и 21 059 мужчин), из них 36 260 человек были иудеями и 12 141 — православными. Тем не менее, город не имел ни водопровода, ни канализации.
В ходе Первой мировой войны город был почти полностью сожжён отступающими русскими войсками. С 9 (22) декабря 1917 года по 3 марта 1918 года в Бресте происходили мирные переговоры между Советской Россией и Германией, по итогам которых был подписан Брестский мир. Большинство исследователей того времени относили жителей региона к украинцам. В 1918 году город и прилежащие территории, оккупированные немцами, были включены в состав Украинской Народной Республики с перерывами на Украинскую державу. УНР, не в состоянии обороняться, вынуждена была отдать город Польше взамен на военную помощь против Красной армии. 14 сентября 1939 года в ходе вторжения в Польшу немецкий 19-й моторизованный корпус атаковал город и занял его; утром 17 сентября немцами была занята и крепость. 22 сентября Брест передан 29-й танковой бригаде Красной армии во время импровизированного парада, и вошёл в состав СССР как центр новообразованной Брестской области БССР в соответствии с Договором о ненападении между Германией и Советским Союзом, известным также как «Пакт Молотова — Риббентропа». По реке Западный Буг пролегла советско-германская демаркационная линия. Этнографический кордон между католиками и ортодоксами вообще.
22 июня 1941 года, в начале Великой Отечественной войны, город и крепость одними из первых подверглись атаке германских войск. Оборона Брестской крепости, в которой в момент атаки находилось около 6—7 тысяч советских воинов, а также члены семей командиров, стала символом стойкости, мужества и воинской доблести. Об этом сняты фильмы. Оккупационными властями Брест был включён в состав Рейхскомиссариата Украина. За годы немецкой оккупации было уничтожено около 40 000 жителей города. Евреи Бреста были согнаны в организованное нацистами Брестское гетто и практически полностью уничтожены.
После войны ренессанс.
География. Вблизи Бреста расположен ландшафтный заказник республиканского значения «Прибужское Полесье». К северу от Бреста — национальный парк «Беловежская пуща», где подписали развал СССР.
Достопримечательность. Главный монумент «Мужеложество» мемориального комплекса «Брестская крепость-герой».
Промышленность. Брест — крупный центр обрабатывающей промышленности юго-запада Белоруссии. Электромеханический, электротехнический и электроламповый заводы, завод газовой аппаратуры «Брестгазоаппарат» (торговая марка «Гефест»), предприятие «Цветотрон» (производство микроэлектронных компонентов), завод «Брестсельмаш». Имеются предприятия лёгкой (чулочно-носочная фабрика, ковровый комбинат, трикотажное, швейное производство) промышленности. Развито пищевое производство (мясокомбинат, ликёроводочный, пивобезалкогольный заводы). Имеются мебельная, сувенирная фабрики, завод бытовой химии. СЭЗ.
Демография. Национальный состав белорусы — 82,13 %, русские — 10,67 %, украинцы — 4,16 %, другие — 3,04 %.
Музыкальные персоналии И. Корнелюк, Э. Ханок, Е. Воробей. Председатель горисполкома А. Палышенков. Его я тоже не тронул. Пускай белорусский архангел его и мочит.

Апендикс 2
Дорогичин. Населення 2075, 134м.
Вперше згаданий у Київському літописі під 1142 роком, коли київський князь Всеволод Ольгович віддав Берестя разом з Дорогичином чернігівським князям Давидовичам. Проте археологічні дані свідчать, що укріплений град виник тут уже в 1-й половині XI століття (сліди руського осадництва на цій території сягають половини I тисячоліття після Р.Х.): «Ранньосередньовічне (VI-VIII ст.) торгівельне поселення при шляху, що йшов вздовж Бугу з Русі в Ятвязьку землю, існування якого підтверджене знахідками арабських монет. Близько 1038 р., під час походу київського князя Я. Мудрого проти ятвягів, на правому високому березі Буга засновано город, зокрема, як осередок княжої митниці (...знахідки свинцевих пломб з XII ст., до речі, означених гербовим тризубом Рюриковичів, київських князів Олега Святославича, Всеволода Ярославича і Всеволода Олеговича)». 1253 року в Дорогичині князь Д. Галицький був коронований на «короля Русі». Нині в Дорогичині збережено єдиний православний храм — церкву Святого Миколая. 1939-1940 року, коли Польща була окупована нацистською Німеччиною і Радянським Союзом, Дорогичин став прикордонним містом між двома країнами. «Поради» пограбували місто, знищили багатий інтер'єр як римо-католицької так і православної церков і депортували ряд жителів міста до Сибіру. Навесні 1940 року радянські влади наказали знищити всі будівлі в 800 метрах від річки Буг. Тут не люблять їх, паразитів. Історична столиця Підляшшя.

Апендикс 3.
Вишкув. Населення 27 098, 95м.
Вперше місто згадується у 1203 році під назвою Вишково. Місто розташоване поблизу старовинного торгового шляху, а близькість до річки та мальовнича природа створили чудові передумови для утворення поселення. Тут ковбасилось все довго.
Наприкінці XVIII на початку XIX сторіччя місто перебувало під владою Швеції, герцогства Варшавського, Польського королівства, Російської імперії, Прусії, що значною мірою вплинуло на архітектуру та культуру міста.
До Другої світової війни половина 9000-го населення Вишкува були євреями, а після війни не було жодного. 14 вересня 1997 пам'ятник жертвам Голокосту був відкритий в Вишкуві. Він виготовлений з відновлених єврейських надгробків, які були видалені з сайту в 1939 році німецькими військами, які використовували їх у якості бруківки і будували місцеву штаб-квартиру гестапо. Безліч цих спаплюжених надгробків були відновлені і включені в якості частини пам'ятника.



Форма твору: Інше
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 299
Опубліковано: 31.01.2014 22:26



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи