chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Диво туманних казок

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Коли зима в морозний сон недбало
Зайшла по присмерковому сніжку,
Гаряче сонце з піднебесся впало
В очеретяну казку шелестку.

Огнем у річці розтопило кригу,
І, зойкнувши, схололо десь на дні.
Крайнеба верби лиш полощуть тихо
В рожевій млості коси крижані.

Хоч поміж хмар ще тліють зблиски кволі,
Про сонця жар і спогаду нема.
Спливає сон туманами поволі
Та в очереті схлипує зима…

Мить шелестку відчувши в казці добрій,
Зими туманних схлипів не збагну:
То від краси, що ніжить ніч за обрій,
Чи жаль самій спливати в диво сну.



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 334
Опубліковано: 09.02.2014 13:02





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Іванна Байда   [baidaiv]   Додано 09.02.2014 в 22:32   Рецензія: позитивна

А зима й справді схожа на казку.Особливо, коли на деревах іній.





 
Тетяна Чорновіл   Додано 22.02.2014 в 20:58

Дякую! Уже весною повіває! :))



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи