chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Зима-віщунка

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Облуддям білим інієвих снів,
Заполонила сад Зима-віщунка,
Де в повечір’ї ясен ніби струнка
Від поцілунку діви забринів.

Багаття склавши із хрустких крижин,
Простиглу іскру вибила з кресала
І чаклувати на погоду стала,
Прославши руни стоптаних стежин…

У джерела криштальнім баняку
Булькоче завірюх сріблистий трунок.
Дзвенять синиці бурштином вістунок,
Додаючи із віт журбу м’яку.

Ворожка, кров заходу ллє в чавун,
Рипучим гласом шепче примовляння.
Нічним богам готує подаяння,
Читає знаки в безконеччі лун…

Ковшем арктичних скімлячих вітрів,
Степний олтар вона окропить снігом.
Полишить зорі ясним оберегом,
І зазміїться руслами ярів.



Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 1253
Опубліковано: 11.02.2014 13:51





© Copyright: Олег Корнієнко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 14.02.2014 в 23:34   Рецензія: позитивна

Дуже красива, навіть магічна поезія!





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи