Монолог березневого кота

Весна… Весна? Це сніг калюж чи тиша?
Чи дощ з небес захмареного виру?
Чому між снів, немов окрайчик сиру,
Вплелась про Мурку думка найніжніша?

Аж вуса настовбурчились на вітрі,
Так ввись злетіти хочеться хвостато!
Озвися, Мурко, весняна принадо,
На серенади пристрасні нехитрі.

Думки про очі Мурчині вже зранку
Підступно манять на вершини даху!
Ня-а-а-в! Хтозна, звідки я беру відвагу,
Хоч навіть і не нюхав валер’янку!

Ох! Щось нявкуче коїться зі мною!
І до кінця не можу зрозуміти:
Весна війнула Мурчині флюїди,
Чи Мурка пахне в березні весною…

Рубрика твору: Жартівливі вірші
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 361
Опубліковано: 01.03.2014 12:23

Переглянути профіль автора

Рецензії

Іванна Байда [baidaiv] Додано 05.03.2014 в 00:08 Рецензія: позитивна

І мій, мабуть, має собі Мурку, прийшов учора худий, брудний і покусаний. Ходить за ногами і мявчить. Такі вони, наші улюблені котики.
Вірш дуже сподобався. Легкий і весняний.

Тетяна Чорновіл Додано 06.03.2014 в 09:29

Дякую!!! )) Мій з хати не виходить, бідний!

Свiтлана Сопронюк [svitlana] Додано 01.03.2014 в 15:35 Рецензія: позитивна

Чудовий вiрш - I про весну, I про любов, I про котика)))

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи

Всі авторські права на твори належать їх авторам і охороняються чинним законодавством. Літпортал Читальня.ком надає кожному авторові безкоштовну постугу з публікації творів на підставі призначеного для користувача договору. Відповідальність за зміст творів закріплена за їх авторами
Написати листа адміну