http://www.chitalnya.ru/

Весною плаче проліскова ніч

Ноктюрн

Коли лякливі сни, мов чари з віч,
Між хмар cпливуть на місяцевій скибці,
Весною плаче проліскова ніч,
Сяйнувши срібно краплями на шибці.

Крізь пелюсток тремтіння навпрошки
Скрадається думками млосна тиша,
І манить тьмяним солодом думки
У чашці кави темінь все густіша.

Ковтком зіп’ю її звабливу глиб,
Заплющу лиш від насолоди очі.
Не сон то запашний, а просто схлип
Заквітчаної пролісками ночі.




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 28.03.2014 15:36