chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Коли зневіра холодом сніжку...

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Коли зневіра холодом сніжку
Весни зморозить паростки вербові,
Не поспішай зректися в мить тяжку
Злим осудом вразливої любові.

Серед юрби чи в миті самоти,
Веселий ти чи знуджений журбою,
Любові сенс священний – тільки ти,
Вона живе і повниться тобою.

Відмір їй теплим усміхом снаги,
Подай в обмови баговиння руку,
Й відступлять лихослови-вороги,
Убрані в щиросердності перуку.

Лелій її всесильну і слабку,
Хмелій від неї, коли серце просить,
І вбережи, як холодом сніжку
Зневіра ніжні паростки зморозить.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 167
Опубліковано: 31.03.2014 12:28





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Віктор Насипаний   [nasvictor]   Додано 31.03.2014 в 20:31   Рецензія: позитивна

Добре! Все супер. Тільки перед чи не треба коми. І перечепився за... кОли в останньому катрені. наголос не той. варіант- адже. Або... серце ж прагне-просить. АБО - Хмелій від неї ти, як серце просить!





 
Тетяна Чорновіл   Додано 01.04.2014 в 18:02

З комою згодна, то просто очепятка, зараз підправлю! ))
А щодо наголосу... Також згодна, але з ходу нічого не придумалось, Бог з ним! Як раптом надумаю друкувати колись (Ха-Ха-Ха!), то візьму Ваше зауваження на озброєння! Дякую за уважне прочитання і оцінку! ))



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи