http://www.chitalnya.ru/

Весняний передзвін

У величному Храмі Твоєї Весни
Між суцвіть запашного спокою
Сподіванням моїм зачаровані сни
Квітнуть, святістю повні лункою,

Щоб зітхнути між зір у п’янкому цвіту
Крізь весни одкровення розмає.
Зірних снів пелюстки, мов молитву святу
Храм Мого Сподівання приймає.

Чий то Храм калатає у дзвони провин?
Пізно, квітне мить ночі остання.
З нею в зорях затих весняний передзвін
Під тривожне сердець калатання.



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 07.05.2014 11:18