chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Скажи, чому ?

[Віра Петриченко]  Версія для друку


Скажи, чому заплакані очі?
Чому повіки ловлять журбу,
А вітер в душі завиває щоночі
Пісню зрадливу й до того ж сумну.

Ні. Я не плачу , то падають роси,
Вранішні роси, що сонце зрива.
Місяць журбу заплітає у коси,
Щоб не розгнівалось небо бува.

Я ж розгоню тії чорнії хмари,
Гнів у клітку на дно положу,
Грози зазнають шаленної зради
Променям сонця. А ще я скажу:

-Хочу, щоб сонце в очах засіяло,
Щоб посмішка ніжна в устах розцвіла,
Проліски білі з-під зимного снігу
Несли тепло й не боліла душа.

Поле життя перейти так не просто:
Все зустрічаєм: і ями й горби.
Бог посилає нам часто і густо,
Як розв'язати вузли боротьби.


*PVG* Петриченко В.



Рубрика твору: Драми у віршах
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 265
Опубліковано: 03.06.2014 14:29





© Copyright: Віра Петриченко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 04.06.2014 в 09:16   Рецензія: позитивна

У житті, як на довгій ниві. Всього вистачає - і ям, і горбів. Та бажання і натхнення змін на краще - дорогого варте! Все буде добре!





 
Віра Петриченко   Додано 04.06.2014 в 11:58

"....Мене зневажили. Та тi,
Котрих найбiльше поважаю.
Та знаю я про що ви, знаю,
Буває всякого в життi!"


Надіюсь, вірю, і люблю...



 
Тетяна Чорновіл   Додано 06.06.2014 в 09:46

Надія, віра і любов додає наснаги.
Щасти Вам!
Приємно, що згадали рядки мого вірша.
Монолог ображеної людини...
Бувають в житті моменти...
Тут описаний один з них. Хоч зазвичай намагаюсь свої негативи не "оспівувати"... Дякую! ))



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи