Кава з дощем

Світання літа пристрастю дощить,
Нуртує прохолоду потічками.
Втаїлась ніч у чашці між ковтками
І вперто мрію трепетну гірчить.

Не я тамую смутку мить, не я…
Вплелись лиш кави пахощі між вії,
Та ще з дощем крізь вогких хмар завії
Нестримно лине часу течія.

А дощ стікає бризками в вікні,
Передчуття віщуючи ласкаві,
Де присмак уст твоїх в гарячій каві
Щемить солодким спогадом на дні.

Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 357
Опубліковано: 26.06.2014 10:58

Переглянути профіль автора

Рецензії

Віра Петриченко [vera] Додано 26.06.2014 в 14:38 Рецензія: позитивна

Коли дивишся, як на вулиці іде дощ, як сьогодні, то ваш вірш як не є - доречний!
Пішла заварювати каву.

Вам теж міцної кави , приємних спогадів, насолоди.

Тетяна Чорновіл Додано 30.06.2014 в 18:33

Дощі закінчились!
Але кави є ще трохи!!!
Дякую Вам за відгук і побажання! )))

Іванна Байда [baidaiv] Додано 26.06.2014 в 13:11 Рецензія: позитивна

Солодка кава з дощем? Цікаво. Не пробувала))).

Тетяна Чорновіл Додано 30.06.2014 в 18:34

В наше дощове літо спробувати - раз плюнути! )))
Головне, щоб дощ не в чашку... А в настрій...

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи