http://www.chitalnya.ru/

В гості до сонця

Як темну сутінь нічка зранку
Між снів розсіяла безсило,
Привітне сонце крізь фіранку
Мене у гості запросило!

Стрибало зайчиком потроху,
Манило тепло промінцями...
Хоч я й маленька, та дорогу
Знайду до сонця манівцями.

Свою новеньку сукню вдіну,
Як пані, в маминім намисті
Майну до сонця на гостину
В небесні далі променисті.

Лечу! Лечу, мов маю крила,
У вись, де сонце заяснилось.
Та оченята враз відкрила…
Невже це все мені наснилось?



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Вірші для дітей
Опубліковано: 10.07.2014 08:37