Івана Купала

Між полинами заблудився вечір,
Духмяні пахощі пливуть з небес,
Іде теплом у рідний край лелечий
Іван Купайло, сповнений чудес.
З амвону хмар у ватру впали зорі
І краплями злетіли у ліси,
І у зеленім чистому соборі
Вмить задзвеніли юні голоси.
Шукають в травах чудо предковічне,
Хто ж бачив папороті світлий лик?
Лиш раз в Купала зацвіте магічно,
Знайде – й багатим стане чоловік.
Красиві весни водять хороводи,
Вінки із цвіту кидають в ріку,
Збирають зілля для своєї вроди
І з хлопцями кружляють у танку.
Та, ніби мавки, розпустивши коси
І голосно співаючи пісень,
Купатись йдуть у світанкові роси
Й стрічають радо сонце – новий день.

Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 174
Опубліковано: 13.07.2014 10:58

Переглянути профіль автора

Рецензії

Тетяна Чорновіл [TETYANCH] Додано 14.07.2014 в 11:05 Рецензія: позитивна

Красиве дійство! Й чудовий замріяний вірш!

Іванна Байда Додано 23.07.2014 в 13:02

Дякую. Івана Купала справді чудове свято, особливо для молоді. Хоч у наш час традиції перетворюються на звичайну п янку.

Віра Петриченко [vera] Додано 14.07.2014 в 10:43 Рецензія: позитивна

Мабуть один Івана Купала бачив цей магічний цвіт - тепер не дає спокою всім мрійникам!

Іванна Байда Додано 23.07.2014 в 13:04

Завжди цікаво -- хто ж все-таки придумав, що папороть цвіте, і коли з явилося це повір я.

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи

Всі авторські права на твори належать їх авторам і охороняються чинним законодавством. Літпортал Читальня.ком надає кожному авторові безкоштовну постугу з публікації творів на підставі призначеного для користувача договору. Відповідальність за зміст творів закріплена за їх авторами
Написати листа адміну