chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Лункий кавовий вірш

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Небо зорями схлипує лунко,
А в серпанки щоразу ясніші
Сходить присмерку трепетна гра.
Диким хмелем твого поцілунку
Кави пахощі мліють у тиші
Слів ковтками щемлять з-під пера.

Нащо дум потривожених злива
Тоне в кавових ніжних безсоннях?
В гущі ночі мені невтямки.
Знову мить вибухає щаслива
Десь між пульсу гарячого в скронях,
І зізнанням стікає в рядки.

Несподівану мрію ласкаву
Ароматно нуртують крізь шибку
Концентрованих снів вітражі.
Ніч-чаклунка присмачує в каву
Зір лунких насолоджену дрібку,
Рим безумство чарує в вірші.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 343
Опубліковано: 04.08.2014 08:36





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Віра Петриченко   [vera]   Додано 04.08.2014 в 12:22   Рецензія: позитивна

Прекрасний вірш!

Ця чарівна кава збирає в собі всі секрети і так наче ненароком надає спокуси.

Тепла вам! Іі хай Ваша Муза Вас надихає!





 
Тетяна Чорновіл   Додано 04.08.2014 в 22:00

Дякую Вам на доброму слові!!! У таку спеку і Музі тяжко! )))



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи