http://www.chitalnya.ru/

Лункий кавовий вірш

Небо зорями схлипує лунко,
А в серпанки щоразу ясніші
Сходить присмерку трепетна гра.
Диким хмелем твого поцілунку
Кави пахощі мліють у тиші
Слів ковтками щемлять з-під пера.

Нащо дум потривожених злива
Тоне в кавових ніжних безсоннях?
В гущі ночі мені невтямки.
Знову мить вибухає щаслива
Десь між пульсу гарячого в скронях,
І зізнанням стікає в рядки.

Несподівану мрію ласкаву
Ароматно нуртують крізь шибку
Концентрованих снів вітражі.
Ніч-чаклунка присмачує в каву
Зір лунких насолоджену дрібку,
Рим безумство чарує в вірші.



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 04.08.2014 08:36