chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Якби молодість знала, а старість могла ...

[Віра Петриченко]  Версія для друку


Красива і статна, завзята і мужня,
Не йшла собі тихо, на крилах летіла,
На крилах надій сподівань і спокуси
Молодість наша – горда і мила.
Несла в своїм серці бажання й стремління,
До щедрих висот долетіти хотіла,
Піймати жар-птицю, зорю-зоряницю,
Сховати на щастя у кошик-скарбницю
Усе потаємне, мудре й величне,
На старість пригодне, бо то ж так буває,
Що молодість й старість , то мов не підступне,
Але неминуче, але не відкладне…

Вирує життя і мчать перегони,
Та десь там за рогом, де сонце сідає,
Там старість чекає і мов ненароком
Фарби солідності всім нам дарує.
На нас там чекає повага і мудрість,
Що так називаються літнії роки,
І ми пам'ятаєм ті першії кроки,
Невдачі і сльози й буремнії грози.

Якби Молодість знала, що все переможе,
Усе подолає і буде готова
Приймати поразки і гордо стояти,
То Старість не стане падати духом,
А буде поважно тримать капелюха!


*PVG* Петриченко В.




Рубрика твору: Афоризми
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 679
Опубліковано: 04.08.2014 16:10





© Copyright: Віра Петриченко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 04.08.2014 в 22:07   Рецензія: позитивна

Чудовий філософський твір! Молодість і старість - то символічні поняття. Інколи людина і в 90 юна душею, а дехто як народиться старим, так і прочовгикає по життю, незважаючи на спочатку юне тіло... ))) Трохи жартома, та щось у тім є...





 
Віра Петриченко   Додано 05.08.2014 в 12:43

Ваша правда!

Дякую, що чікавитесь та небайдужі!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи